мена

1. (істор.) Старовинна одиниця ваги та грошової вартості в Київській Русі, що дорівнювала приблизно 200 грамам срібла або 1/25 гривні.

2. (перен., заст.) Обмін, заміна, перетворення одних предметів, явищ або понять на інші.

Приклади вживання слова

мена

Приклад 1:
Видит ли такій пйс-мена? Л у к а. Он видит плотяным оком одну послѣднюю пустошу или краску в словах, а самых в письмѣ фигур не разумѣет, одну пяту видит, не главу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”