нобль

[noblʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (іст.) Представник вищої знаті, аристократ у середньовічній Західній Європі, особливо у Франції та Англії; лицар, феодал.

  2. (перен., заст.) Шляхетна, благородна, вельмишановна людина; особа з високими моральними якостями.

  3. (іст., нумізм.) Старовинна англійська золота монета, вперше викарбувана за короля Едуарда III (XIV ст.); також французька золота монета пізнього середньовіччя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нобль, р. нобля, д. ноблеві, з. нобль, о. ноблем, м. ноблеві, к. ноблю

Більше записів