нобль

1. (іст.) Представник вищої знаті, аристократ у середньовічній Західній Європі, особливо у Франції та Англії; лицар, феодал.

2. (перен., заст.) Шляхетна, благородна, вельмишановна людина; особа з високими моральними якостями.

3. (іст., нумізм.) Старовинна англійська золота монета, вперше викарбувана за короля Едуарда III (XIV ст.); також французька золота монета пізнього середньовіччя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |