Словник Української Мови
Буква
1. Присвячений пам’яті, увічненню когось або чогось; пам’ятний.
2. Стосовний до меморіалу (як спорудження, комплексу, заходу) або призначений для вшанування пам’яті про когось, щось.
3. У складі власних назв: такий, що носить ім’я видатної особи для увічнення її пам’яті (наприклад, про меморіальний музей, меморіальну дошку).
Приклад 1:
Прилучалася до української культури, створюючи разом з батьком відкритий його зусиллями 1927 року у Вінницькому будинку, де народився і провів юнацькі роки письменник, літературно-меморіальний музей, перший в Україні. Нещодавно я ознайомилася зі щоденниками матері, які — хоч і не повністю — збереглися.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”