1. (в електроніці) що стосується мемістора — пасивного елемента електричного кола, здатного змінювати свій опір залежно від протікшого через нього заряду та зберігати цей стан після зняття напруги.
2. (в обчислювальній техніці) що побудований на основі або використовує мемістори як носії інформації, наприклад, про мемісторну пам’ять або мемісторні обчислювальні системи.