Древослів

Словник Української Мови

мелопея

[mɛlopɛjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

(у давньогрецькій поезії) сполучення віршів, що відрізняються за метричною будовою, але об’єднані єдиним ритмічним малюнком або музичним супроводом.
(рідко, у розширеному значенні) мелодійна, співучa поезія; віршовий твір, що відзначається особливою музичністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мелопея, р. мелопеї, д. мелопеї, з. мелопею, о. мелопеєю, м. мелопеї, к. мелопеє

Більше записів