мелодичний
[mɛlodɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який має приємний на слух, м’який, співучій звуковий ряд; сповнений мелодії.
-
Характеризується плавністю, гармонійністю інтонацій (про мовлення, голос тощо).
-
Пов’язаний із мелодією, що стосується мелодії (наприклад, мелодична лінія, мелодичний малюнок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мелодичний, р. мелодичного, д. мелодичному, з. мелодичного, о. мелодичним, м. мелодичнім