мегарон

1. Великий прямокутний зал у давньогрецькій архітектурі, центр житла або палацу, що зазвичай мав відкритий передпокій з колонами та вогнище посередині.

2. Типова основа планування давньогрецького храму, що складається з трьох частин: передпокою (пронаоса), основного залу (наоса) та заднього приміщення (опістодома).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |