мефодій

Мефодій — чоловіче ім’я, що походить від грецького Μεθόδιος (Methodios), утвореного від μέθοδος (methodos) — «спосіб, метод, дослідження».

Мефодій — ім’я одного з двох братів-просвітителів слов’ян, святого Мефодія (бл. 815–885), який разом із братом Кирилом створив слов’янську азбуку (глаголицю) та переклав Святе Письмо на старослов’янську мову.

Мефодій — церковнослов’янська форма імені Мефодій, що вживається в релігійному контексті, зокрема в історичних та агіографічних текстах, присвячених святим Кирилу та Мефодію.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бенкетував і єпископ Мефодій, колишній ніжинський протопіп. Він не одходив од воєводи, з яким перебував у конфіденції й приязні, нашіптував йому на вухо, направив його.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
А довѣдавшися у Селуню о едном человѣку, именем Лву, иж мѣл двох сынов велми учоных, с которых едному имя было Мефодій, а другому Кирил, казал цар оным до себе приихати и послал их на проповѣдь святого евангелія. Котории щире в той працѣ поступуючи и лѣтеры аз- a 55 b Пізні українські житія св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Повторе крестилася Русь року от рождества 194 Христова 863, за Михаила царя грец- кого а за патріарха195константинополскаго Фотія, от которых теж на196про- збу князей словенских, Святополка, Ростислава и Коцела, присланы были Словяном и Руси учители вѣры Христовы 197, Мефодій и Кирилл, сынове чоловѣка зацного, Лва з Солуня. Тыи духом святым зложили словенскіи литери и переложили на язык словенскій грецкіи книги, святое 198еvангеліе, апостол и инныи199.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: t.d. () |