Властивість або стан, що характеризується застосуванням лікарських засобів (медикаментів) для лікування, профілактики або діагностики захворювань.
У філософії медицини та біоетиці — критичний термін, що позначає надмірну залежність сучасної медицини від фармакологічних препаратів, часто зі зневагою нефармакологічних методів лікування.