Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до медицини, пов’язаний із лікуванням, профілактикою та діагностикою захворювань, а також із охороною здоров’я людини.
2. Призначений для потреб медицини, лікування або медичних досліджень.
3. Характерний для медицини, такий, що відповідає її принципам і методам.
Приклад 1:
Староіндійський медичний трактат Аюрведа («Наука про життя») уважно вивчають гомеопати в багатьох країнах світу. На жаль, не всі секрети староіндійської медицини вдалося розгадати нинішнім медикам, окремі її досягнення стали надбанням лише вузького кола сучасних народних цілителів.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Вiн, здається, хотiв тодi кiнчати медичний факультет. Але як це давно було!
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Гаркавий2 1Національна академія аграрних наук України, м. Київ, Dishlyuk@naas.gov.ua, 2Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ У сучасних умовах пріоритетним чинником забруднення поверхневих водних об’єктів є скидання у них стічних вод.
— Тютюнник Григорій, “Вир”