медвідь

1. Великий хижий ссавець родини ведмедевих (Ursus arctos), поширений у лісах Євразії та Північної Америки, з масивним тілом, густою шерстю та характерною ходою з опорою на всю ступню.

2. Переносно — про людину великої статури, неповоротку або дуже сильну.

3. Астрономічна назва сузір’я Великої Ведмедиці та Малої Ведмедиці, що використовується в розмовній мові (наприклад, “вісь у Медведя”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве-ледве Переносить ноги. Та одутий, аж посинів, Похмілля прокляте Його мучило.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |