Значення
-
(іст.) Порода великих мисливських собак, що виводилася в Європі для травлі ведмедів та іншої великої дичини; собака такої породи, відома потужною статурою, силою та сміливістю (нині вважається вимерлою).
-
(перен., заст.) Про людину великої тілесної статури, надзвичайної сили або грубої, неввічливої поведінки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. меделян, р. меделяна, д. меделянові, з. меделяна, о. меделяном, м. меделяні, к. меделяне
Походження слова (Етимологія)
Слово «меделян» позначає великого собаку з породи меделянських догов, які походять з північної Італії. Назва походить через польське посередництво від старої назви італійського міста Мілан — Медіолан (лат. Mediolanum). Тобто «меделян» буквально означає «міланський собака».