меделян

1. (іст.) Порода великих мисливських собак, що виводилася в Європі для травлі ведмедів та іншої великої дичини; собака такої породи, відома потужною статурою, силою та сміливістю (нині вважається вимерлою).

2. (перен., заст.) Про людину великої тілесної статури, надзвичайної сили або грубої, неввічливої поведінки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |