мед

1. Солодка, в’язка рідина, яку виробляють бджоли з нектару квітів або паді, використовують як цінний харчовий продукт, ліки та сировину для інших продуктів (наприклад, медовуху).

2. Переносно: про щось дуже солодке на смак або приємне, що викликає насолоду.

3. У складі стійких виразів та прислів’їв набуває символічного значення достатку, миру та благополуччя (наприклад, “земля, що тече медом і молоком”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Мені запам’яталося, що серед тих харчів, що їх ми одержали тоді, були олія, мед, трохи цукру і мішечок пшениці, і батько на Різдво зробив аж ціле відро куті. Це була моя перша більш-менш свідомо сприйнята кутя (смачнішої, здається, вже ніколи не було й не буде).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
XX На волі Воля для чо­ловіка вільно­го – чарівни­че сло­во, а для невільни­ка – мед – п’яне чо­ло. Во­но, як дур­ма­ном, як хме­лем, за­ту­ма­нить усі йо­го дум­ки, гад­ки, надії: усе для йо­го умер­ло, ог­лух­ло, од­но во­но зос­та­ло­ся, од­но во­но тільки й сяє й гріє їіо тем­но­му шля­ху йо­го тем­но­го жит­тя… Ще тільки об’яви­ли во­лю,- піща­ни- за­шуміли, як окріп у горш­ку.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
Діти вкрили хустку, як мухи мед, а в тій хустині було всякого добра: і горіхи з насінням, і груші, й яблука, ще й медяники. Діти аж плескали в долоні та щебетали на всю хату.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |