мазунчик

1. Зменшувально-пестлива форма від “мазун” — дитина, переважно маленька, яка любить мазатися, бруднитися; також загалом пестливе звертання до дитини.

2. (діал.) Пестлива назва маленької дитини, немовляти, часто з відтінком співчуття до її безпорадності.

3. (перен., рідко) Про щось маленьке, крихітне або викликає ніжність.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але до неї підбігає її мазунчик — Стьопа і вживає свого звичайного засобу: треться своєю щокою об її щоку й це моментально заспокоює її. — Недобре казати дітям про такі речі, — м’яко пояснює вона мені.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |