мажоризація

1. (політ., соц.) Процес або політика надання переваги, підвищення статусу чи посилення впливу більшості населення (мажоритарної групи) у суспільстві, часто в протиставленні меншинам.

2. (матем., теорія прийняття рішень) Метод або процедура ухвалення колективного рішення, за якого перемагає альтернатива, що отримала більшість голосів (наприклад, абсолютну або відносну).

3. (екон.) Концентрація капіталу, ринків або активів у руках великих (мажоритарних) гравців, що призводить до домінування небагатьох компаній у галузі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |