мажордом

1. Управляючий господарством у великих маєтках, палацах або на феодальних дворах у Західній Європі; головний слуга, що відав домашнім господарством і штатом прислуги.

2. Назва високої придворної посади в Меровінзькій та Каролінзькій Франкській державі (V–VIII ст.), управителя королівським палацом, який згодом набув великої політичної влади.

3. Переносно: той, хто розпоряджається, керує чим-небудь у домі, сім’ї або колективі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |