майстерзингер

1. У Німеччині XIV–XVI століть — член професійної гільдії (цеху) поетів-піснярів із бюргерського середовища, який дотримувався складних правил мистецтва мейстерзангу та брав участь у співочих змаганнях.

2. Уперше — головний герой однойменної опери Ріхарда Вагнера (1868), коваль Ганс Сакс, історична особа, найвідоміший німецький майстерзингер XVI століття.

3. Переносно — людина, яка досягла високої майстерності у будь-якій творчій чи професійній діяльності, справжній майстер своєї справи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |