Значення
-
У музиці: техніка композиції, при якій музичний твір, написаний в мінорному ладі, переробляється або виконується в мажорному ладі, що надає йому світлого, урочистого звучання.
-
У переносному значенні: навмисне надання чому-небудь (ситуації, враженню, образу тощо) оптимістичного, позитивного, просвітленого характеру; перетворення на щось радісне або тріумфальне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. майоризування, р. майоризування, д. майоризуванню, з. майоризування, о. майоризуванням, м. майоризуванні, к. майоризування