мавр

1. Представник корінного населення Північної Африки (Магрибу) або середньовічної мусульманської Іспанії (Аль-Андалуса), а також загальна назва мусульман арабського та берберського походження на цих територіях у період середньовіччя.

2. У переносному значенні — людина, яка виконала свою справу або відіграла свою роль і більше не потрібна (за зразком вислову «Мавр зробив свою справу, мавр може піти»).

3. У назві птаха — «мавр» або «мавка»: народна назва очеретянки або іншої дрібної співочої пташки.

Приклади вживання

Приклад 1:
187 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ — Тебе тут шукали якісь двоє, — повідомив атлетично збу­ дований Мавр. — Я думала, то хтось із наших, — додала Смеральдіна.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |