мавка

[mɑʋkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У слов’янській міфології — дух у подобі молодої дівчини з довгим розпущеним волоссям, що живе в лісі, біля води; часто вважається душою померлої нехрещеної дитини або потоплениці, яка заманила чоловіка.

  2. У народних повір’ях — нечиста сила, лісова істота, що може шкодити людям або, навпаки, допомагати.

  3. Переносно — про вродливу, привабливу, часто лукаву дівчину або жінку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мавка, р. мавки, д. мавці, з. мавку, о. мавкою, м. мавці, к. мавко

Більше записів