мавка

1. У слов’янській міфології — дух у подобі молодої дівчини з довгим розпущеним волоссям, що живе в лісі, біля води; часто вважається душою померлої нехрещеної дитини або потоплениці, яка заманила чоловіка.

2. У народних повір’ях — нечиста сила, лісова істота, що може шкодити людям або, навпаки, допомагати.

3. Переносно — про вродливу, привабливу, часто лукаву дівчину або жінку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дія
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |