мацерація

[mɑt͡sɛrɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

(у медицині та біології) Розм’якшення та розшарування тканин (наприклад, шкіри) внаслідок тривалого впливу вологи.
(у фармації та хімії) Процес настоювання або витримки рослинної сировини в рідині (частіше холодній) для вилучення діючих речовин.
(у виноградарстві та виноробстві) Тривалий контакт мезги (подрібненої виноградної ягоди) з суслом під час бродіння для набуття вином кольору, аромату та танінів.
(у технології) Обробка волокнистих матеріалів (наприклад, деревини, целюлози) розчинами речовин для розм’якшення та подальшого поділу на складові.

Граматичні форми:

н. мацерація, р. мацерації, д. мацерації, з. мацерацію, о. мацерацією, м. мацерації, к. мацераціє