1. Так, що має матову поверхню; без блиску, глянцу.
2. Перен. Приглушено, неяскраво, без сяйва (про світло, колір).
3. Перен. Тихо, глухо, невиразно (про звук).
матово
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Іван Семенович вийшов на вулицю й ще раз подивився на вікна — вони вилискували матово й чорно, инколи відбиваючи на мить гострі синясті бліки від ліхтаря, що, поскрипуючи, хитавсь на розі. «Нам з вами, Орлику, так багато передумати треба», — сарказмом нирнула з пам’яті його щира колись фраза співачки… — «Передумати»!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |