матоуцинь

[mɑtout͡sɪnʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. матоуцинь — діалектне слово, що позначає густий, в’язкий мул або болотну грязь; грязь із донних відкладень; застаріле найменування в’язкого, мулистого ґрунту, особливо у болотистих місцевостях або по берегах річок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. матоуцинь, р. матоуцинь, д. матоуцинь, з. матоуцинь, о. матоуцинь, м. матоуцинь, к. матоуцинь

Більше записів