маточник

[mɑtot͡ʃnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

(бджільництво) Окремі вулик або відділення в вулику, де міститься матка з обмеженою кількістю робочих бджіл для виведення нових маток або збереження резервної.
(рослинництво) Спеціально відведена ділянка поля, теплиці або окрема рослина, що використовується для отримання насіння, садивного матеріалу або для вегетативного розмноження.
(техніка) Основна, найважливіша частина механізму, агрегату або верстата, до якої кріпляться інші вузли та деталі (наприклад, станина).
(анатомія, розм.) Матка — внутрішній жіночий статевий орган.

Граматичні форми:

н. маточник, р. маточника, д. маточникові, з. маточник, о. маточником, м. маточникові, к. маточнику