матірчин
[mɑtirt͡ʃɪn] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Прикметник, що означає належний матері, пов’язаний з матір‘ю; материнський. Утворений від слова «матір» з суфіксом -чин/-чинський за традиційною українською моделлю утворення прикметників посесивного типу. Вживається в поетичній та художній мові, архаїчний та діалектний варіант до сучасного «материнський».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. матірчин, р. матірчиного, д. матірчиному, з. матірчиного, о. матірчиним, м. матірчинім