матеріаломісткість

Економічний показник, що характеризує кількість матеріалів, витрачених на виробництво одиниці продукції або виконання певного обсягу робіт.

Властивість технологічного процесу, конструкції виробу тощо, що визначає велику витрату матеріалів у порівнянні з іншими аналогічними варіантами.

Приклади вживання

матеріаломісткість

Приклад 1:
Головними причинами різкого зниження темпів економічного зростання, а потім і глибокої економічної кризи у країнах регіону стаф ли неефективність адміністративнофпланового розвитку та викориф стання досягнень НТП, нераціональна структура суспільного виробф ництва, його висока енергоф та матеріаломісткість, низька продукфÒåìà 2. ªâðîïåéñüêà åêîíîì³÷íà ñèñòåìà 35 тивність праці, вичерпання екстенсивних факторів зростання, поф гіршення зовнішньоекономічних умов (у тому числі умов торгівлі, зроф стання зовнішньої заборгованості, скорочення та розрив взаємних економічних відносин), а також зміна суспільного ладу, перехід від планової до ринкової моделі економіки. Важливою особливістю господарського розвитку регіону є висока інфляція.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”

Приклад 2:
До основних показників можна віднести трудомісткість, собівартість, матеріаломісткість й енер- гомісткість виробу. Трудомісткість виготовлення виробу визначається сумою абсо- лютних витрат часу в нормо-годинах на виготовлення, монтаж за ме- жами підприємства, технічне й технологічне обслуговування та ремонт: i i TT= ∑ , 44 де T – абсолютна трудомісткість виготовлення виробу; Ti – складові ча- стини трудомісткості.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Матеріаломісткість виробу визначається обсягом використаних матеріалів при його виробництві й експлуатації. Рівень технологічності за матеріаломісткістю встановлюється за відношенням сухої маси виробу до певного технологічного параметра, наприклад до продуктивності: сух рм МK Q= .
— Тютюнник Григорій, “Вир”