1. Фахівець з математики; той, хто вивчає математику або займається нею професійно.
2. Учень, студент, який вивчає математику як основну спеціальність.
3. Людина, яка має здібності до математики, яка добре розуміється на математичних науках.
математик
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Математик за фахом, він захопився нетрадиційним літературознавством, дав зразки цікавого структурного аналізу поезії Шевченка, Стуса та ін., — вглиблюючись у слово, шукаючи в ньому відгомонів прадавніх міфологічних, а то й містичних, «шаманних» уявлень. Оригінальні і його пошуки відгомону антропософських ідей у Хвильового, Тичини.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
!» — думав професор математик ніби якусь нову для себе думу. І от що з ним сталося: од історії реакційних часів Олександра III він щодня все більше та й більше привертався думками до сучасності, про яку він за наукою вхитрювався досі якось ніби забувати або принаймні заплющувати на неї свої очі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
— …Я, Демо, бувший математик, фiзик, i я знаю, скажемо, цiну Декартовiй системi координатiв… Лягай спати. Я теж утомився.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |