масивність

1. Властивість за значенням прикметника “масивний”; великі розміри, значний об’єм або вага чогось; монолітність, громіздкість.

2. У переносному значенні: значність, потужність, фундаментальність (про явища, процеси, твори мистецтва тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Попри всю свою грузьку, тяжку масивність, він здавався абстракцією й фікцією. Швидше, справді, не людина, а похмурий ґном, що живе в таємних льохах, глухих, заплутаних підземних переходах, відлюдкуватих самотніх печерах, що не звик бувати серед людей і радіти, побачивши сонце.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |