**ІМІНОДІАНІЛІ́Н**, -у, ч., хім. Органічна сполука, похідна аніліну, що містить іміногрупу (-NH-) та використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, полімерів та інших хімічних речовин.
імінодіанілін
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |