машка

1. Зменшувально-пестлива форма жіночого імені Марія.

2. Розмовна назва комахи з родини справжніх мух, зокрема маленької мухи або мошки.

3. Розмовна назва будь-якої маленької, часто набридливої комахи.

4. У технічній термінології — невеликий металевий або пластмасовий предмет, деталь, що має форму, схожу на комаху (наприклад, вид декоративної ґудзика, застібки).

Приклади вживання

Приклад 1:
Вибігла Мася аж на двір, а Антосьо тут і почав кричати та в долоні припліскує: — Машка вкрала пляшку, вточила горілки з нової барилки: через тин скакала, до панів таскала; мужики зловили, по селі водили, та били у п’яти, бо вона проклята — гу!.. Мася вислухала все та і каже: — Poczekaj ze, lajdaku!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
I вiн почав згадувати городянських покоївок та куховарок, якi були до його ласкавi… Ах, чорт його знає, Машка, мабуть, плаче тепер!.. (Гляди, що ще дитина буде!).
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Приклад 3:
Та хiба сама Машка? Були й поперед неї… Устав, не можучи лежати, накинув пiджака i вийшов з клунi.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Частина мови: іменник (однина) |