Древослів

Словник Української Мови

марші

Буква

1. Множина від слова “марш” — організовані масові пересування людей (зазвичай пішки) на великі відстані з певною суспільною, політичною чи протестною метою.

2. В історії України — назва низки трагічних подій часів Другої світової війни, коли нацистська адміністрація примусово евакуювала в’язнів концтаборів (зокрема, Аушвіцу, Штутгофа) у важких умовах, що призводило до масової загибелі людей (наприклад, “марші смерті”).

3. У військовій справі — пересування військових підрозділів чи техніки пішим порядком або на транспорті з одного району в інший для виконання бойового завдання.

Приклади вживання слова

марші

Приклад 1:
На зворотному марші в Ассирію Саргон II із тисячою вершників зненацька захопив Муцацір, де урарти зберігали свої незліченні скарби. Втративши Муцацір, Руса І покінчив життя само губством.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
У перерві між першим — 1933-го року і другим — 1935 року арештами, долаючи відчай і все-таки не втрачаючи оптимізму, він готує до друку книгу свої поезії «Сонячні марші». Але книга так і не виходить друком.
— Самчук Улас, “Марія”

More posts