ін'єктор

Значення

1. ІН’ЄКТОР, -а, чол.

2. 1. Пристрій, апарат для введення рідини, газу або іншої речовини під тиском у якесь середовище, систему чи об’єкт; технічний аналог шприца.

3. 2. У техніці — струминний насос, що використовує енергію робочого середовища (пари, газу або рідини) для нагнітання іншого середовища, зокрема в парових котлах або двигунах внутрішнього згоряння.

4. 3. У медицині та біології — інструмент або автоматичний пристрій для точного дозованого введення лікарських засобів чи інших речовин у тканини, судини або клітини.

Правопис та відмінювання