1. Говорити безглуздо, пусто, без користі; займатися пустими розмовами.
2. (У релігійному контексті) Говорити непотрібне, гріховне; допускати слова, що ображають Бога або святі речі.
марнословитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |