Значення
-
Властивість характеру, яка полягає в надмірній любові до себе, марнославстві, егоїстичному прагненні викликати захоплення та подивин оточуючих; пиха, самолюбування.
-
Дія або вчинок, що випливає з такої властивості; прояв марнославства, егоїзму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марнолюбство, р. марнолюбства, д. марнолюбству, з. марнолюбство, о. марнолюбством, м. марнолюбстві, к. марнолюбство