1. (заст.) У спосіб, властивий марнолюбові; з любов’ю до марнославства, пихи; пихато, гордовито.
2. (заст.) Марно, даремно; безплідно, безкорисно.
марнолюбно
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови