Значення
-
Людина, схильна до марних, безплідних міркувань або фантазувань; пустодум.
-
Застаріле: людина, яка відхиляється від православної віри; вільнодумець, інакодумець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марнодум, р. марнодума, д. марнодумові, з. марнодума, о. марнодумом, м. марнодумі, к. марнодуме