1. Таке, що не має сенсу, користі або практичного значення; безплідне, безрезультатне, даремне.
2. Таке, що не має істинної цінності; пусте, нікчемне, суєтне.
3. (У функції прислівника) Даремно, надаремно, безрезультатно.
марне
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Марне пропадем. У трупарні на великій білій плиті лежав Миколай.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
— Ви тікаєте од життя, але я вам по правді скажу, що ви більше попускали корінці в сьогочасне життя з його інтересами і більш смакуєте життя, ніж хто; бо для вас і в одшельництві жити — цікаво… бо ви маєте собі для життя дорогі ідеали та завдання, бо ви знаходите собі в житті смак, goût de vivre[77]… Адже ж ви не нудите світом, марне питаючи себе: «навіщо жити? !» Релігія, наука, поезія, музика, філософія, теософія… ну, скажіть: хіба ж це не надто живії ваші годівничі корінці?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |