Офіційна ідеологічна доктрина комуністичних партій радянського зразка, що поєднує в собі філософські, економічні та політичні вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм), розвинені та адаптовані Володимиром Леніним до умов імперіалістичної епохи та практики соціалістичної революції, з подальшими догматичними доповненнями.
Теоретична основа державного ладу та суспільного життя в СРСР та інших країнах соціалістичного табору, що проголошувала диктатуру пролетаріату, лідируючу роль комуністичної партії, державну власність на засоби виробництва та будівництво комунізму.