маркованість

[mɑrkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У лінгвістиці — властивість одиниць мови бути протиставленими іншим одиницям за наявності певної формальної ознаки (маркера), що вказує на додаткове значення, тоді як немарковані члени опозиції цієї ознаки позбавлені.

  2. У соціолінгвістиці — характеристика мовного варіанту (вимови, форми, конструкції), що сприймається як відхилення від норми, соціально або стилістично обумовлене.

  3. У семіотиці та теорії комунікації — наявність у знака додаткового, часто контекстуального чи ідеологічного смислового навантаження, що виділяє його серед інших.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маркованість, р. маркованості, д. маркованості, з. маркованість, о. маркованістю, м. маркованості, к. маркованосте

Більше записів