марго

1. Край, крайчик, обідок предмета; межова частина поверхні чого-небудь (краї скатертини, марго чашки).

2. Вільний простір по краях сторінки, аркуша паперу; відступ від краю при друці або писанні.

3. У живописі та графіці — простір навколо основного зображення; фон або оточення композиції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |