марго [mɑrɦo] Іменник Буква:М ЗначенняПравопис Значення Край, крайчик, обідок предмета; межова частина поверхні чого-небудь (краї скатертини, марго чашки). Вільний простір по краях сторінки, аркуша паперу; відступ від краю при друці або писанні. У живописі та графіці — простір навколо основного зображення; фон або оточення композиції. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. марго, р. марго, д. марго, з. марго, о. марго, м. марго, к. марго ←неперфорований ілеотомія→