марго

[mɑrɦo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Край, крайчик, обідок предмета; межова частина поверхні чого-небудь (краї скатертини, марго чашки).

  2. Вільний простір по краях сторінки, аркуша паперу; відступ від краю при друці або писанні.

  3. У живописі та графіці — простір навколо основного зображення; фон або оточення композиції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. марго, р. марго, д. марго, з. марго, о. марго, м. марго, к. марго

Більше записів