марець

1. Традиційна українська назва третього місяця року в календарі, що сходить до праслов’янського *berzьnь (пов’язаного з березою) та відповідає березню.

2. (переносне значення) Про ранню весну, її характерні ознаки (погода, стан природи).

Приклади вживання

Приклад 1:
На Поділлю іноді бува дуже рання весна, хоч марець свого ніколи не дарує; проте іноді ще перед лютим і сніг розтає, і все; а в марці завсігди вже береза зовсім зелену, — тим-то його й прозвали: березозоль. Та в дорогу збираючись, на це нічого зважати, бо не стямишся, як зірветься завірюха і таке почнеться, наче до різдва йде: і мороз, і вітер, і сніг.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |