Словник Української Мови
Буква
1. марає — третя особа однини теперішнього часу дієслова «марати», що означає робити щось брудним, забруднювати, плямити; псувати чистоту чогось.
2. марає — третя особа однини теперішнього часу дієслова «марати» у переносному значенні: ганьбити, компрометувати, наносити моральну образу комусь.
Приклад 1:
Не «спрашує» його інспектор, не говорить до його, а в «відомостях» марає та й марає, і архиреєві наговорив на його сім міхів горіхів. До вакації опинивсь Антось аж в кінці «второго розряду»; та був ще той же ректор, то він і каже: — чорт його бери!
— Тютюнник Григорій, “Вир”