1. Власник або керівник мануфактури (великого промислового підприємства, заснованого на ручній праці та поділі праці) у доіндустріальну епоху.
2. Великий купець, який займався торгівлею мануфактурними товарами (тканинами, сукном тощо).
мануфактурник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |