ману

1. У давньоіндійській міфології та релігії — прабатько людства, перша людина, що пережила потоп, а також один з богів, який встановлює закони для людей.

2. У полінезійській культурі — надприродна сила, духовна енергія, що міститься в людях, предметах та явищах природи, джерело авторитету та могутності.

3. У деяких релігійних та езотеричних вченнях — містична сила, життєва енергія, що пронизує всесвіт.

Приклади вживання слова:

ману

Приклад 1:
Троянці всі замурмотали, Дідоні низько в ноги пали, А, вставши, їй мовляли так: “Ми всі, як бач, народ хрещений, Волочимся без талану, Ми в Трої, знаєш, порождені, Еней пустив на нас ману; Дали нам греки прочухана І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль; Звелів покинути нам Трою, Підмовив плавати з собою, Тепер ти знаєш ми відкіль, Помилуй, пані благородна! Не дай загинуть головам, Будь милостива, будь незлобна, Еней спасибі скаже сам.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Найпоширенішою і найавторитетнішою Дхарма- шастрою були «Закони Ману» («Ману-смріті»), що їх склав, як запевняє традиція, «індійський Ной» — Ману (він уцілів під час всесвітнього потопу і врятував священні тексти Вед). Черпати з них історичну інформацію непросто, адже не можна впевнено сказати, що в них так і залишилось напучуваннями, а що стало нормою життя.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
«Закони Ману» освячували дитячі шлюби та багатодітність, що забезпечувало відтворення населення в умовах жахливої смертності через війни, голод та епідемії (навіть на початку XX ст. середній вік індійця ледве досягав 21 року).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”