мантиса

1. У математиці — дробова частина десяткового логарифма додатного числа, яка завжди невід’ємна і менша за одиницю.

2. У техніці та обчислювальних системах — частина числа з рухомою комою, що містить його значущі цифри (мантису числа).

Приклади вживання

Приклад 1:
Змінні типу float займають в пам’яті 4 байти: 1 біт – знак, 8 бітів – порядок, 23 біти – мантиса. Отже, на базових типах (char, int, float, double) будується решта типів даних за допомогою специфікаторів: signed (знаковий – за замовчуванням), unsigned (беззнаковий) – до цілих типів char і int; long (довгий), short (короткий) – до типів double і int.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |