мантиль

1. (ісп. mantilla) Традиційне іспанське жіноче покривало або намітка, часто мереживна, яке носять на голові та плечах, іноді разом з гребенем (пейнетою).

2. (ісп. mantilla) У тореадорів: коротка яскрава накидка, яку матадор використовує під час бою з биком.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я аж злякалась, як одна купчиха скинула мантиль. Якби ми вдвох обняли її руками, то наші руки не зійшлися б!
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: t.d. () |