1. (від грец. μαντική — пророцтво) Система способів та практик передбачення майбутнього або вгадування прихованого, що ґрунтується на вірі в існування надприродних сил та зв’язків між явищами; ворожіння, пророкування.
2. Розділ стародавньої філософії та релігії, що вивчав теорію та практику різноманітних форм пророцтв і оракулів.