манти

1. (історичне) Грошова одиниця в Китаї, що дорівнювала 1000 монетам (сяням), здебільшого у вигляді намиста з нанизаних на шнур монет; також міра ваги срібла.

2. (історичне) У Китаї та Монголії — адміністративний округ або намісництво.

3. (етнографічне) Традиційний китайський довгий халат або плащ з широкими рукавами, що носилися переважно в минулому.

Приклади вживання

Приклад 1:
Наприклад, число 373 можна подати як 0.373·103, при цьому манти– са m = 3, а порядок p = 3. Число 0.0002 можна записати як 0.2·10 –3 чи 2·10–4.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |