манти

[mɑntɪ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (історичне) Грошова одиниця в Китаї, що дорівнювала 1000 монетам (сяням), здебільшого у вигляді намиста з нанизаних на шнур монет; також міра ваги срібла.

  2. (історичне) У Китаї та Монголії — адміністративний округ або намісництво.

  3. (етнографічне) Традиційний китайський довгий халат або плащ з широкими рукавами, що носилися переважно в минулому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. манта, р. манти, д. манті, з. манту, о. мантою, м. манті, к. манто

Більше записів