манто

1. Жіноче верхнє пальто вільного крою, зазвичай без рукавів, що носиться поверх іншого одягу.

2. У переносному значенні — про щось, що повністю покриває, заховає (наприклад, «манто туману»).

Приклади вживання

Приклад 1:
Так глибоко спала вона, що й не зчулася, як розверзлись тартарари і поглинули її, не забувши проковтнути манто, губний олівець і флякон з падуанськими ароматами. Учений доктор Леонардо боровся довше.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”

Частина мови: іменник (однина) |