Древослів

Словник Української Мови

мантачити

Буква

1. (діал.) Поводитися незграбно, невміло; погано, неохайно робити щось.

2. (діал.) Базікати, балакати без змісту; говорити нісенітниці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |

Більше записів