мантачити

[mɑntɑt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:М

Значення

  1. (діал.) Поводитися незграбно, невміло; погано, неохайно робити щось.

  2. (діал.) Базікати, балакати без змісту; говорити нісенітниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я мантачу, ти мантачиш, він мантачить, ми мантачимо, ви мантачите, вони мантачать

Більше записів